Календар

Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лис    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Архіви


Опитування

Чи сприяє реалізація постанови КМУ №996 покращенню рівня і якості суспільного діалогу в Україні?

Подивитись результати

Loading ... Loading ...

Ставайте громадськими експертами!


Партнери


Створено за підтримки

Статистика відвідувань

Відвідувачів сьогодні: 17
  • 29Тра2012

    Без сумніву, ефективний уряд може забезпечити вищі доходи, кращі умови життя, більшу соціальну справедливість і чистіше довкілля для всіх. Але в багатьох сферах, незалежно від якості уряду, вирішальні зміни залежать від громадян, які діють індивідуально, через бізнес та організації громадянського суспільства. В Україні питання демократії участі, тобто участі громадян у формуванні політики і прийнятті рішень, ще досі лишається відкритим.

    З метою сприяти розумінню концепції демократії участі серед ключових зацікавлених сторін в Україні і розглянути виклики та можливості для покращення співпраці та діалогу між владою і громадянським суспільством, обмінятися знаннями про практику застосування демократії участі в Україні і відповідний міжнародний досвід, 24 травня 2012 року в Києві Проект ПРООН «Розвиток громадянського суспільства» провів конференцію «Перспективи демократії участі в Україні».

    Участь у заході взяли представники організацій громадянського суспільства України та зарубіжжя, представники Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів влади, донорських організацій.

    «У порівнянні з іншими роками, розвиток громадянського суспільства України набув розмаху», – переконаний Міхаель Борг-Хансен, Посол Данії в Україні. Цьому сприяють, не в останню чергу, й інвестиції данського уряду, спрямовані на підтримку розвитку громадянського суспільства, ефективного врядування, демократизації ЗМІ, захисту прав людини тощо. Незважаючи, на позитивні зрушення, все ж Україні потрібно, на думку пана Міхаеля, приділяти значну увагу імплементації законів.

    «Нещодавно була ухвалена Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства, завданням якої, у першу чергу, є вдосконалення практики демократії участі», – сказав Дмитро Андрєєв, директор Департаменту інформації і комунікації з громадськістю Секреаріату Кабінету Міністрів України. Інші важливі інструменти демократії участі в Укараїні, які зазначив пан Дмитро, це – громадські ради при органах виконавчої влади, консультації з громадськістю, Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства, ініціатива «Партнерство «Відкритий уряд».

    Близько ста учасників конференції мали можливість спостерігати за експертним обговоренням «Навіщо демократія участі потрібна Україні?».

    До обговорення долучилися:

    • Марина Ставнійчук, Радник Президента України – Керівник Головного управління з питань конституційно-правової мдернізації Адміністрації Президента України, Україна;
    • Драган Голубович, Старший радник з правових питань, Європейський центр некомерційного права, Угорщина;
    • Василь Демчишин, Голова підкомітету з питань державного будівництва Комітету Верховної ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Україна;
    • Сергій Моргунов, Секретар Вінницької міської ради, Україна;
    • Інна Підлуська, Заступник виконавчого директора, Ьіжнародний Фонд «Відродження», Україна;
    • Максим Лациба, Менеджер програм, Український незалежний центр політчних досліджень, Україна.

    Учасники дискусії окреслили поняття «демократія участі», а також розглянули існуючі правові та інституційні норми, що створюють простір для демократії участі, основні проблеми, що перешкоджають впровадженню справжньої участі в Україні та ключові кроки, необхідні для більш системного залучення громадянського суспільства до процесів формування та реалізації політики.

    Демократія участі є процесом, що виносить на перший план широку і тривку участь виборців у політичній системі. Слід зазначити, що фундаментальна роль демократії участі полягає не в тому, щоби замінити собою представницьку демократію, засновану на засадах поділу влади, багатопартійної системи та вільних виборів, а, скоріше, у тому, щоби доповнити її, та в такий спосіб зробити її більш функціональною. Для досягнення цієї мети демократія участі виконує декілька важливих функцій:

    • Вона надає громадянам можливість залучатися до політичного життя на регулярній основі, а не тільки в ході виборів, і створює необхідні для цього умови.
    • Вона створює платформу, за допомогою якої громадяни захищають свої законні інтереси і, таким чином, беруть участь у розвитку динамічного демократичного суспільства.
    • Вона робить діяльність органів державної влади більш прозорою і близькою до виборців.
    • Вона сприяє підвищенню якості затвердженої державної політики та її безупинній, безперешкодній реалізації.
    • Вона сприяє контрольній ролі організацій громадянського суспільства у впровадженні ухвалених політик.

    Як зазначила Марина Ставнійчук, демократія участі передбачає взаємодію влади і громадськості на всіх рівнях: «Жодна реформа в державі, навіть найефективніша та найпотрібніша, не буде сприйматися суспільством, якщо суспільство на рівні фаховго та експертного середовищ, а також на рівні громадського обговорення не буде задіяне до розробки, прийняття і контролю за виконанням тих чи інших реформ, рішень управлінського характеру на всіх рівнях».

    Залученість громадян до ухвалення рішень як на національному рівні, так і місцевому, – одна з передумов дієвого громадянського суспільства. І, на думку пані Марини, ідею розвитку громадянського суспільства повинна ініціювати саме громадськість, при цьому завдання держави – створити для цього сприятливе правове поле. Власне, зрушення в цьому напрямку вже відбуваються: ідея започаткування Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства належить громадським активістам, і згодом була ухвалена Президентом України.

    У свою чергу, Драган Голубович запевнив, що немає демократії участі, без політики демократії і слід збагнути, що демократія участі ні в якому разі не замінює політику демократії, а підсилює її. Також він акцентував увагу на тому, що Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства – вагомий документ, і щоб він працював на практиці, громадянське суспільство повинно вести активну діяльність і бачити переваги та вигоди від цього.

    «Участь – це, перш за все, відповідальність, як держави, так і громадськості. – Вважає Інна Підлуська. – Демократія участі неможлива без дієвого громадянського суспільства, яке діє в сприятливому правовому полі, без доступу до інформації, без відкритості уряду, без діалогу та довіри до влади».

    Існування механізмів демократії участі не забезпечують їхнього ефективного використання. Адже демократію участі, як і загалом демократію, переконана пані Інна, легко імітувати: як з боку влади, так з боку організвцій громадянського суспільства. Тому важливо створювати реальні ситуації, які стимулюють зміни, а не концентруватися на процесі, який ні до чого не призводить.

    Учасники обговорення визнали, що хоч і створюються умови для організацій громадянського суспільства, які сприяють їхньому залученню, проте Україна ще досі не вийшла на той рівень діалогу між владою та громадськістю, який забезпечує результат.

    Які є основні інструменти демократії участі національного і місцевого рівнів? Які є ефективні форми діалогу між органами влади і громадянським суспільством? Ці та інші питання порушили під час експертного обговорення «Інструменти демократії участі в Україні», в якому взяли участь:

    • Тетяна Андрійчук, завідуюча Сектором сприяння розвитку громадянського суспільства та взаємодії з об’єднаннями громадян Відділу комунікацій з громадськістю Департаменту інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України, Україна;
    • Валентина Вишневська, Начальник управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Кіровоградської обласної державної адміністрації, Україна;
    • Валентина Полтавець, Виконавчий директор Асоціації малих міст України, Україна;
    • Володимир Купрій, Виконавчий директор Творчого центру ТЦК,Україна;
    • Оскана Ващук, Програмний директор Інформаційно-правового центру «Наше право», Україна;
    • Олеся Архипська, Керівник Національного центру електронного урядування, Україна;
    • Андрій Крупнік, Голова Асоціації сприяння самоорганізації населення, Україна.

    Про консультації з громадськістю як один із інструментів демократії учасні, що існують в Україні, розповіла присутнім Тетяна Андрійчук: «На державному рівні консультації з громадськістю – це один із найправильніших механізмів демократії участі». Однак на практиці існує ціла низка проблемних питань щодо ефективного функціонування цього інструменту, серед них:

    • Низький рівень участі громадськості в обговореннях;
    • Відсутність належної прозорості проведення консультацій;
    • Нечітке визначення кола питань, які повинні публічно обговорюватися;
    • Недостатня підготовка фахівців у органах виконавчої влади, відсутність механізмів координації, належного фінансового забезпечення;
    • Обмежене коло механізмів, які застосовуються для проведення консультацій.

    «За останніми даними статистики, 85% органів виконавчої влади різних рівнів виконали вимоги відповідно до Постанови № 996 щодо формування громадських рад», – повідомив учасникам конференції Володимир Купрій.

    В українському варіанті громадські ради, принаймні на просторах пострадянських країн, – це унікальний інструмент, який наділяє організації громадянського суспільства досить впливовими функціями, і, в ідеалі, ефективні громадські ради, їх робота має безпосередньо впливати на якість державної політики. Однак сьогодні велика кількість громадських рад демонструють свою недієздатність, яка є результатом неадекватної процедури формування громадських рад, неправильного розуміння призначення цього інструменту і, відповідно, його застосування, низької спроможності працювати, як з боку органів влади, так і громадськості тощо.

    Досить впливовим інструментом демократії участі, про який розповілаОксана Ващук, є громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади. Процедура громадської експертизи фактично дає можливість ОГС стати учасниками вироблення державної політики в різних сферах та бути громадськими контролерами за її реалізацією.

    Проте, незважаючи на ці можливості, громадська експертиза ще не широко використовується в Україні. Основними перешкодами, що створються органами влади, є несприяння проведенню громадської експертизи, нерозгляд та неврахування пропозицій, неоприлюднення інформації щодо проведення експертизи. На думку пані Оксани, успішно проведена експертиза можлива лише за умови публічності та співпраці органів влади та ОГС.

    Учасники обговорення дійшли висновку, що побудова демократичної, соціальної і правової держави передбачає не лише створення цілої системи правових механізмів залучення громадян до формування та реалізації державної політики, а й ефективне застосування наявних механізмів як представниками органів влади, так і громадськості.

    Підбиттям підсумків конференції стали рекомендації представників організацій громадянського суспільства та органів влади щодо ефективного застосування інструментів демокраї участі в Україні, які були спільно розроблені під час роботи в чотирьох секціях.

    Для довідки:

    Захід було організовано проектом ПРООН «Розвиток громадянського суспільства» у партнерстві з громадськими організаціями – Творчий центр ТЦК, ІСАР “Єднання” та УНЦПД.

    Проект «Розвиток громадянського суспільства» спрямований на посилення громадянського суспільства та поширення демократичного врядування. Цей Проект сприяє зміцненню відкритого та демократичного суспільства, що спирається на верховенство права та базується на засадах прав людини, відкритості та відповідальності влади на усіх рівнях. Починаючи з кінця 2009 року, ПРООН підтримала 120 проектів у семи областях України, залучаючи громадян до процесу прийняття рішень, захисту прав людини та представленні інтересів вразливих категорій людей.

    Додано Віктор Гарбар @ 18:10

    Переглядів 583
    1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Оцінок поки що немає)
    Loading...

Цей матеріал не передбачає коментування.

Theme Tweaker by Unreal