Календар

Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лис    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Архіви


Опитування

Чи сприяє нинішня влада розвитку громадянського суспільства в Україні?

Подивитись результати

Loading ... Loading ...

Ставайте громадськими експертами!


Партнери


Створено за підтримки

Статистика відвідувань

Відвідувачів сьогодні: 11
  • 16Січ2012

    Аудіо-запис: http://nrcu.gov.ua./UserFiles/Media/UR-1/PORD/PORD-20120110-1930.mp3

     

    Стенограма прямого ефіру:

     

    Ведучий Юрій Табаченко:  Ми почали 2012 рік доволі традиційно для  журналістики  і взагалі для аналітичних програм із прогнозів в різних сферах нашого життя і сьогодні ми добрались до такої доволі важливої  теми, такого важливого сектору як  банки. Що передбачає  рік 2012, що він нам принесе у банківському секторі. Про це ми сьогодні говоримо. Олександр Сугоняко – Президент  Асоціації українських банків в студії Українського радіо.  Хоча ми вже говорили кілька днів тому про  економічний прогноз на 2012 рік  але зрозуміло, що ми будемо повертатися знову до певних  цифр, певних тенденцій, певних суджень, тому що банківська  система дуже пов»язана із цими цифрами і, якщо  пам»ятаєте, ми також говорили  про таку тенденцію загально світову економічну щодо  можливої кризи, кризи насамперед європейської. Тому перше питання буде стосуватися саме цього – чи зачепить український банківський сектор  та ситуація, яка зараз  розхитується, не дуже така стабільна в Європі, тай загалом у світі?

     

    СУГОНЯКО:  Ви правильно починаєте, з моєї точки зору, про банки говорити важко не говорячи про стан економіки і, одразу ви тут же говорите про Європу, розуміючи наскільки наша  економіка і відповідно і банки залежать від тих подій, які будуть  розвиватися в Європі і, в першу чергу, в єврозоні. Ситуація там  складна і складність  ця зумовлена тим, що  кілька криз накладається. Там має місце  боргова криза, криза суверенних боргів,  криза державних боргів основних суб»єктів, крім Німеччини, Єврозони. Там є банківська криза. Для того, щоб розв»язати проблеми банків тільки по  суверенних боргах Греції, то  для європейських банків потрібно  десь  110 мільярдів євро. І не випадково рейтингові агенції  суттєво знизили рейтинги провідних європейських банків, в тому числі  тих, яких мають в Україні дочірні банки. Говорять про економічну кризу,  про суттєве уповільнення промислового  виробництва. 15 країн єврозони стоять на  перегляд їхніх рейтингів. Взагалі, ключова проблема, це те що  ці країни Європейського союзу жили  значно краще ніж вони працювали, тобто жили в борг.

     

    ВЕД: Ми можемо, напевно, уявити собі цю ситуацію за нашим 2008 роком, коли в нас люди понабирали кредитів в банках, і досі не можуть вирішити питання з ними, тобто у європейців та сама ситуація в їхніх банках?

     

    СУГОНЯКО:  Хороше запитання…  Давайте повернемося до 2008 року. Криза почалася звідки… Виявляється, що мільйони американців,  які набралися  іпотечних кредитів, не можуть їх обслуговувати, поточно оплачувати відсотки, тому що їхні доходи  менші аніж борги, які вони мали обслуговувати. В результаті ці неплатежі  в банки, викликали проблеми в банках тоді, іпотечна криза держави,  і європейські банки змушені були надати їм допомогу, в тому числі за рахунок бюджету. Оскільки бюджетні витрати зросли, а доходи  не зростали такими темпами як треба, виникла проблема, згодом, з обслуговуванням  уже державних боргів. Таким  чином ми маємо боргові проблеми у людей,  які набрали іпотечні кредити,  у банків і підприємств,  і в держав. І тут  виникає проблема з єврозоною, яка не розв»язана на сьогоднішній день. 10 років відсвяткували євро і на сьогодні це сумна дата. Виявляється, приймали рішення чисто політичне,  17 країн туди зайшли. Монітарний центр, грошовий центр зробили, який імітує це євро, а єдиного  фіскального центру, єдиного Міністерства фінансів, єдиної податкової політики на 17 країн немає.  Тобто, кожен витрачає скільки хоче, а друкує єдиний центр на всіх.  І вийшло, що деякі країни, Греція в першу чергу, накопичила  майже аж на 160 відсотків  до ВВП свій зовнішній борг. Вони просто жили за рахунок боргу. І тепер, чи буде зона євро чи вона розвалиться.  Ці проблеми прийдуть тоді до нас в Україну.

     

    ВЕД: У якому вигляді? Окрім знецінення євро або взагалі його зникнення.

     

    СУГОНЯКО:  Якщо, скажімо, у материнського банку виникає проблема,  а дочка цього банку знаходиться в Україні,  і дочка має борги перед цим банком, то природно, що  материнський банк захоче забрати ці борги якомога швидше, незалежно від того,  в якому стані знаходиться цей банк. Як вони будуть вирішувати цю проблему – не відомо.  На сьогоднішній день іноземні банки, банки з іноземним капіталом по суті працюють як і українські останні роки, з тими ж проблемами як і українські банки.  Якщо сьогодні не буде допомоги від материнських банків,  а більше того, вони ще будуть і забирати, то  ці банки можуть просто піти з України.

     

    ВЕД: Ми згадали про 2008 рік, багато ж кредитів напевно тягнеться ще з того часу.  Оці мертві вантажі, вони ще є, чи вони розсмоктуються потроху, яка ситуація?

     

    СУГОНЯКО:  Криза виявила суттєве погіршення кредитних портфелів.  Що це означає, це означає, що ті кредити,  які банки надали людям, погано обслуговуються.  Тим більше, що  частина, а це 50 відсотків всіх кредитів,  які були видані в валюті, отже вартість обслуговування  в гривні зросла в 1,6  і це величезні проблеми. Для того, щоб перетравлювати оці погані кредити,  банки мусять мати додатковий капітал або отримувати прибуток. В цьому році, на жаль,  загалом по системі, у нас не є прибуток, у нас є збиток десь 6 мільярдів.

     

    ВЕД:  Наприкінці минулого року ми з вами у цій студії  обговорювали політику Національного банку України, яка відзначалась доволі жорстким регулюванням  у певних сферах. В усякому разі, таку оцінку дали  банківські працівники, зважаючи на попередній досвід регулювання.  Якої політики варто очікувати в цьому році?

     

    СУГОНЯКО:  Ви сказали, що ми будемо говорити про прогнози… Ви знаєте, як я ставлюсь до прогнозів.  Я не хочу прогнозувати, я готовий говорити про тенденції, які нас можуть очікувати і які можуть розгортатись, а може і ні. Все  залежить від того, як буде розгортатися ситуація, скажімо, в економіці. Сьогодні зрозуміло, що політика Нацбанку в останньому кварталі  з зажимом ліквідності була  викликана різким погіршенням ситуації  з платіжним балансом. І отримавши завдання тримати курс  будь-що, із серпня місяця  Україна втратила майже 6 мільярдів валютних резервів. І банки різко  загальмували кредитування.  На сьогоднішній день ми не маємо проблеми з ліквідністю. Січень, як правило, дуже  пасивний місяць в частині  активності наших позичальників і виробничників. Будемо надіятися, що  ситуація збережеться стабільною в наступні місяці  і тоді ця база є для початку кредитування  але ми будемо доганяти те, що ми втратили за останній квартал.

     

    ВЕД:  Йдеться про якесь масове глобальне кредитування, тобто це відновлення того рівня практично відсутності кредитування, яке було в минулому році, бо в минулому роки навіть ми говорили, що треба б більше, а тепер ми кажемо,  що нам треба повернутися на той рівень.

     

    СУГОНЯКО: Якщо 12 рік  і по темі кредитування буде не гірший ніж 11 рік, це буде великим успіхом.

     

    ВЕД: Ви кажете, є завдання тримати курс. Скільки завдання це буде стояти і що в кінці його, тобто  курс буде відпущено і гривню девальвовано, чи  є сподівання на те, що вдасться  вирівняти якось ситуацію і вже не треба буде його тримати  з усіх сит так міцно а десь ми можемо повернутись, не знаю на скільки там зараз говорити про ревальвацію чи щось подібне.

     

    СУГОНЯКО: Тут важлива тема довіри до Нацбанку і до органів,  які проводять економічну політику. В якості прикладу, можна назвати ситуація із керівництвом  Швейцарського банку. Через те, що дружина голови центрального банку вийшла із швейцарського  франка в долар за три тижні  до прив»язки швейцарського франка до євро і таким чином  можна подумати, що вона знала про те, що  швейцарський франк буде обезцінений і вона зайшовши в долар а потім повернувшись назад, вона заробила 40 чи 50 тисяч євро. Є підозра, що  вона знала про це наперед і через це він пішов у відставку.  Він сказав, що він не може довести, що він з дружиною про це не говорив. Розумієте, наскільки важлива тема довіри, якщо говорити про курс  в тому числі. А в нас інша ситуація і, на жаль,  дуже багато заходів Нацбанку не те що укріплювали довіру до  Нацбанку, а особливо в експертному середовищі коли, я читаю дослівно, що голова Нацбанку « обратил внимание на тот факт, что до последнего времени  Нацбанк  прогногнозировал  позитивный сводный платежный баланс. Сегодня мы уже понимаем,  что на конец года мы получим отрицательное сальдо».  Буквально в жовтні, він заявляв про  те, що до кінця року в нас буде  позитивнее сальдо зведеного платіжного балансу.  Більше того, вони переконали Президента, що це так буде.  А потім він змушений вже в середині грудня говорити  про те, що вибачте, у нас по факту мінус півтора мільярда, а  на кінець року може бути 3 мільярди з мінусом.  А чим же перекривати цей мінус.  Тобто, це дуже важко прогнозувати , коли виходить, що Нацбанк оперує фактами  а не слідкує за тенденціями.  Якби вони дивились за тенленціями, то вони б бачили, що ця проблема наростала і булла відома ще з кінця 9 року і протягом 10 року в нас торговельне сальдо  постійно зменшувалося і ставало негативним все більше і більше.

     

    ВЕД:  А що нас, до рн\ечі, чекає цього року в плані  зовнішньо торговельного балансу ми не будемо прив»язуватись до переговорів газових, бо їх неможливо передбачити,  а по структурі виробництва – це те, що  ми можемо якісь тенденції простежити, за цим можна, я думаю, якісь прогнози  зробити.

     

    СУГОНЯКО: Якщо говорити про нашу структуру виробництва, то вона досить таки дивна, – ми виробляємо, що не споживаємо і споживаємо те,  що не виробляємо. Наприклад, ми виробили за 10 рік майже 33 мільйони тонн чорних металів, спожили 6  половиною. Легка промисловість виробила на  7 мільярдів гривень, а купила  на 61 мільярд чужої продукції.  По суті у нас виходить по легкій промисловості 96 відсотків товарів легкої промисловості, які споживає українець, не нашого виробництва. Ми не виробляємо цього.  Ми купуємо це.

     

    ВЕД:  А в чому мінус цієї ситуації?

     

    СУГОНЯКО:  Мінус дуже простий. Це ж не тільки легка промисловість, – електронна промисловість. Ми не виробляємо. По суті, ми викопуємо із землі руду, наприклад,  чи ще щось, переробляємо в полуфабрикат і женемо туди… Ми сировинний придаток, у нас робочих місць немає, через це ми вимираємо. Ми мусимо імпортувати.

     

    ВЕД: Арабські країни викачують нафту, продають її і нічого не виробляють з того, що споживають і живуть…

     

    СУГОНЯКО: Живуть, але я думаю, що  нація, яка нічого не виробляє, є паразит.  Якщо ми хочемо, щоб ми менше імпортували,  тобто щоб торгівельне сальдо було позитивнее, то  ми мусимо експортувати не сировину,  а інші речі, перероблені вже. І менше імпортувати автомобілів, зробили на 4 мільярди, купили на 17 мільярдів. Це в 10-му році кошти, які пішли за кордон від нас.  Замість того, щоб побудувати нормальні заводи, дати  нашим людям зарплату,  робочі місця і ми ж і купили б їх,  мали б бюджет і не мали б тих проблем, які маємо на сьогоднішній день.

     

    ВЕД:  Які будуть зміни на банківському ринку, чи з»являться  нові гравці і чи зникнуть  якісь уже відомі нам?

     

    СУГОНЯКО:  При найкращому розвитку подій, як ми з вами сказали,  тобто, якщо буде так, як в цьому році, то ситуація стабілізується.  Можливо деякі іноземні банки  будуть згортати свою діяльність. Я не думаю, що вони можуть піти. Можливо таким шляхом підуть інші банки. Я не знаю, що в нас буде робитися з державними банками.  Там маса проблем, тому що  для державних банків, коли такий бюрократичний вплив… Я думаю, що при збереженні тих тенденцій, які були в минулому році,  у нас і картинка в банківській галузі теж залишиться. Те, що заходів не буде – це точно.  Можлдиво хтось створить два чистих банки, щоб вони були  і Нацбанк зареєструє, я маю на увазі місцеві, але нових, навряд чи буде.

     

    ВЕД:  На цьому маємо завершувати. Дякуємо вам за розмову. Нагадаю, що в нашій студії був Олександр Сугоняко. Ми говоили про банківський сектор у 2012 році.  Юрій Табаченко провів цю программу.

     

     

    Джерело: «Українське радіо», програма «Порядок денний», 10.01.2012 р.

    http://nrcu.gov.ua./index.php?id=976

    Додано Віктор Гарбар @ 13:24

    Переглядів 720
    1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Оцінок поки що немає)
    Loading...

Цей матеріал не передбачає коментування.

Theme Tweaker by Unreal