Календар

Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лис    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Архіви


Опитування

Чи сприяє нинішня влада розвитку громадянського суспільства в Україні?

Подивитись результати

Loading ... Loading ...

Ставайте громадськими експертами!


Партнери


Створено за підтримки

Статистика відвідувань

Відвідувачів сьогодні: 11
  • 23Лип2011

    Пропонуємо Вашій увазі текстовий варіант веб-конференції з Директором зі стратегічних комунікацій Міжнародного фонду ”Відродження”, яка відбулась 19 липня на порталі ГУРТ.

    ГУРТ: Запитання від Сергія Очеретного: Яка інформація від громадських організацій найбільше цікавить донорів?

    – Найбільше, особисто мене, цікавить, щоб громадські організації не забували про PR-компонент. Загалом, будь-яка інформація є цікавою. Якщо організація вже працює і вже інформує про себе; якщо не забуває про PR, про те, що існує такий засіб як new media, мережі Facebook, Twitter та інші, тематичні сайти, такі як ГУРТ, існують мас-медіа, журналісти – з ними потрібно працювати. Сам факт, по-перше, інформації нас цікавить. І, по-друге, звичайно, дуже цікавлять пропозиції нашого громадянського суспільства, ідеї, нові проекти (можливо, принципово нові, які раніше не були реалізованими в нашій країні). Залишаю за межами обов’язкові речі, такі як змістовне фінансове звітування. Нам просто вкрай потрібна регулярна підтримка зв’язку, на чому ми наголошуємо, з чим працюємо.

    Отже, як мінімум донорів цікавить – це регулярне інформування про свою діяльність; хороші цікаві якісні прес-релізи, структуровані відповідно до медійних стандартів. Повідомлення для преси – ваші досягнення, ваш досвід співпраці з владою як позитивний, так і негативний. Надзвичайно цікавий саме вдалий досвід у формі якихось прикладів вже успішних практик. Наприклад, вам вдалося реалізувати той чи інший проект, але ви його зробили лише в межах свого обласного центру, а в інших обласних центрах про це не знають. Відповідно потрібно поширювати цю інформацію таким чином, щоби про це знали інші. Бо іноді, щоби це зробити, треба не так уже й багато зусиль, часу й коштів. Але ефект від цього може бути колосальним. Інформація про успішні досягнення – те, що може бути цікавим і важливим, у першу чергу, вашим колегам із третього сектору. І, звичайно, також потрібні пропозиції щодо донорської діяльності. Тобто актуальні ваші потреби, чого не вистачає, але не лише в вузькому фінансовому плані. Можливо в регулятивному середовищі щось не так, якісь особливості співпраці з громадою.

    ГУРТ: Запитання від Віталія Хомутова: Чи планується МФВ спеціальний конкурс для НУО по розвитку соціального підприємництва?

    – В рамках Антикризової гуманітарної програми існують проекти конкурсних ініціатив. Зокрема, планується конкурс з відбору найкращих бізнес-планів, які спрямовані на розвиток соціального підприємництва. Принагідно зазначу, що кілька донорських організацій (Британська Рада, Східна Європа) системно займаються підтримкою соціального підприємництва в Україні. МФВ також працював у цій сфері: у рамках Антикризової програми окремі проекти були спрямовані саме на розвиток соціального аспекту підприємництва (запровадження соціальних знижок тощо).

    ГУРТ: Яке майбутнє чекає Антикризову гуманітарну програму? Хто її буде очолювати, адже відомо, що Руслан Краплич вже не працює у фонді «Відродження»?

    – Справді, Руслан Краплич не працює в цій програмі. Пов’язана ця історія з тим, що в фонді існує чітка і зрозуміла процедура декларування конфлікту інтересів. Загалом, фонд ставиться серйозно до будь-яких випадків конфлікту інтересів у ході прийняття рішень щодо надання грантів чи то з боку програми експертів, чи то з боку працівників фонду. Адже фонд є українською благодійною організацією. Відповідно всі рішення приймаються працівниками українського громадянського суспільства. Конфлікт інтересів – справа серйозна.

    Стосовно даної ситуації. В рамках Антикризової програми ГО «Інститут соціокультурного менеджменту» з м. Кіровоград реалізовує проект, який спрямований на методологічну та тренінгову підтримки осередків громадської активності на основі трансформації закладів культури по Україні. Було підтримано 50 таких осередків. Відповідно потрібно додатково провести тренінгові кампанії (адвокасі, фандрайзинг), мережування. На це окремою Антикризовою гуманітарною програмою було виділено два гранти – по 35 тис. доларів США. Про це було повідомлено, у тому числі й на нашому сайті. Одним із переможців цих тендерів стала Фундація імені князів-благодійників Острозьких, президентом якої є дружина колишнього директора Антикризової гуманітарної програми – Руслана Краплича. Сам пан Руслан у розгляді цієї тендерної пропозиції участі не брав. І, скажу більше, це не був прямий грант від МФВ, який наданий організації, афілійованій із працівником (на той час) фонду «Відродження». Це було регрантування. Тобто субгрантування, цільове призначення цих коштів. Але це, відповідно, ускладнило контроль за дотриманням процедур про конфлікт інтересів. Тому що все ж таки, з урахуванням значної суми, декларування конфлікту інтересів тут повинно було бути. В даній ситуації воно не настало. Конфлікти інтересів є різні. Головне – це наш принцип, – щоби вони заявлялися відкрито. І деякі з цих конфліктів інтересів долаються, як на рівні адміністрації фонду, так і на рівні програмної фракції правління. І цього, на жаль, Русланом Крапличем, не зважаючи на його досягнення на посаді директора проекту Антикризової гуманітарної програми та значний внесок у діяльність цієї програми протягом останніх двох років, не було зроблено. Як наслідок – пана Руслана було звільнено з очолюваної ним посади. Таке рішення буде актуальним для тих, хто не заявляє про конфлікт інтересів, отримуючи гранти відповідно до процедур фонду «Відродження». Очевидно, фонд буде здійснювати моніторинг на скільки якісно відбувається реалізація цього проекту. До чого ми закликаємо і всі громадські організації. Тому що я бачу, що в пана Якова Рогаліна є достатньо розгорнуті питання, видно, що йому не байдужа доля цих проектів і доля кадрової ситуації в Антикризовій гуманітарній програмі МФВ.

    ГУРТ: Які уроки з цього ми можемо винести?

    – По-перше, всі проекти фонду є відритими. Критики багато. Фонд надав більше 800 грантів минулого року, проектів надійшло декілька тисяч заявок. Звичайно, всі ці заявки задовольнити ми не маємо можливості. Відповідно, завжди є різні інтереси, не всі залишаються задоволеними результатами розгляду проекту – це абсолютно природний процес, природне явище. Головне – прозорість і відкритість щодо тих проектів, які були підтримані. І це допомагає уникнути, в тому числі, й випадків, у яких не задекларовано конфлікту інтересів. Всі проекти, які підтримано МФВ, публікуються на нашому сайті. Яку можливість це дає? Заходьте, будь ласка, на наш сайт, читайте його, дивіться які проекти, є й там реквізити ГО, телефонуйте, запитуйте, чим вони займаються. Ми відкриті! У тому числі й по фінансовій інформації: на сайті є цифри наданих грантів, кожен може дізнатися скільки та чи інша НУО отримала підтримки та на які цілі вона пішла. Це допомагає з одного боку – бути прозорими і підзвітними щодо того, яким чином фонд використовує кошти, надані його засновником на розвиток громадянського суспільства в Україні; з другого боку – дозволяє уникати ситуацій конфлікту інтересів, тобто дозволяє ще більш відкрито і прозоро розподіляти ці кошти.

    ГУРТ: Як у МФВ борються із недобросовісними грантоотримувачами? Є якась система?

    – Існує декілька засобів моніторингу проектів. По-перше, це фінансова та змістовна звітність – кожен виконавець проекту повинен подати проміжний звіт і підсумковий. У разі неналежного, нецільового використання коштів гранту, невиконання проекту, організація вноситься до чорного списку МФВ, який унеможливлює надалі отримання цією організацією грантів. Крім того, існує комунікація з іншими донорами. І, якщо в організації з’являються проблеми з фондом «Відродження», то про це стає відомо й іншим донорам. Є поточний моніторинг реалізації проектів – менеджери програм здійснюють моніторингові візити, відвідують заходи, які організовуються в рамках проектів, і дивляться на скільки якісно проект реалізовано чи відповідав цей захід меті проекту, чи все там було прозоро і на скільки ефективними були ці заходи. Це внутрішні засоби моніторингу. Зовнішні засоби моніторингу: крім традиційного фінансового щорічного аудиту з найбільш авторитетних кампаній, по проектам і окремим програмам працюють зовнішні експерти – тобто здійснюються людьми, які не мають відношення до діяльності МФВ на даний момент. І, звичайно, оцінювання громадське. Можна залишити відгуки та коментарі щодо проектів на нашому сайті.

    Я згоден з тезою пана Ярослава Рогаліна, що ОГС повинні допомагати одна одній залишатися прикладом, зразком у проведенні тендерів, конкурсів і виявляти при цьому максимальну відкритість, прозорість і підзвітність. МФВ багато в цьому вже зробив, робить і ще має зробити. Будь-які зауваження повинні мати під собою фактичну основу. Як показує наш нещодавній досвід, якщо існують підстави, то відповідні висновки до наших процедур робляться.

    ГУРТ: Тарас Кушнір запитує: Яким чином, та з ким конкретно, можна обговорити перспективу запровадження важливої ініціативи всеукраїнського масштабу? Я написав у МФ «Відродження» кілька пропозицій, які успішно були видхилені. Нещодавно довідався, що ваш партнер – Фонд С. Баторія (Польща) – реалізував аналогічні проекти і запрошував туди громадян України

    – Той факт, що фонд С. Баторія також належить до мережі фундацій відкритого суспільства, в даному випадку Польської національної фундації, не означає автоматично, що пріоритети всіх національних фундацій повинні бути ідентичними. Фонд «Відродження» – це національна фундація і він фактично сам формує свої пріоритети і стратегії. Існують мережеві програми, в яких цілі й пріоритети однакові на всю мережу – це міжнародний обмін досвідом і кращими практиками. Однак у даному випадку абсолютно не є обов’язковим дотримання пріоритетів однієї національної фундації іншою національною фундацією.

    Щодо серйозних і глобальних ініціатив по боротьбі з алкоголізмом. Це питання вкрай складне. Повинен сказати пану Тарасу, що він у контексті антикризової гуманітарної програми чомусь звертався до фонду. Можливо, так і є. Хоча я не знаю на скільки статистика у нас змінилася в часи кризи і чи дійсно все так страшно зі зловживанням алкоголю, наркотиків тощо. У будь-якому разі хочу порекомендувати йому звернутися, по-перше, до програми громадське здоров’я, яка надасть більш фахову консультацію. Крім того, оскільки, звички до алкоголізму та здорового способу життя формуються, очевидно, у підлітковому віці, в ранньому віці… і тут навіть не стільки пріоритет програми громадське здоров’я чи антикризової програми… Якщо ми говоримо про здоровий спосіб життя – це молодь. До речі, у фонді відкривається молодіжна ініціатива, тобто в нас працює віднедавна Олександр Смирнов, який є координатором молодіжної ініціативи і я б порадив звернутися до нього з цією пропозицією. Коли йде мова про профілактику здорового способу життя, то значною мірою до цього має долучитися і держава. У нашому фонді звичайно є позитивний досвід співпраці з органами державної влади щодо реалізації антикризової програми, проекти створення молодіжних центрів праці та інших ініціатив. Проте, потрібно чітко й стратегічно розуміти, що можуть зробити ГО та донори, що ні. Бо коли мова йде про дійсно такі масштабні грандіозні проекти, то, очевидно, без підтримки на рівні держави це буде зробити вкрай складно.

    ГУРТ: Запитання від Тараса Кушніра: За яким принципом формуються програми фінансування на рік? Хто приймає остаточне рішення?

    – Всі рішення щодо остаточних рішень приймаються в Україні. Рекомендації експертів Програмних рад подаються на Правління. Якщо мова йде про ухвалення проектів Правління фонду, яке є головним виконавчим органом фонду і приймає рішення.

    ГУРТ: Запитання від Тараса Кушніра: Хто входить у “засекречену” програмну раду? Перепрошую але її немає на сайті МФВ

    – Хто входить до Правління – не є «засекреченим». Його склад публікується щорічно в наших річних звітах. Єдине, що склад Програмних рад, із низки причин, справді не публікується. Тут є кілька застережень щодо цього. В Програмні ради входять люди також з регіонів. Очевидно, питання, можливо, такого неналежного впливу часом може виникнути, коли регіональні організації задіяні. Тому така ситуація.

    ГУРТ: Запитання від Тараса Кушніра: Чи існують, у МФВ, механізми пошуку цікавих та гостро необхідних ініціатив для запровадження в Україні? Які?

    – Звичайно можу подякувати пану Тарасу за його наполегливе пробивання як мінімум цієї ідеї здорового способу життя. До речі, пан Тарас звертався до інших донорів, до існуючих, наприклад, громадських організацій? Не обов’язково ж отримувати грант.

    Мені самому, чесно кажучи, цікаво, що в цій сфері в нас відбувається і хто системно працює. Не обов’язково звертатися до донорів за отриманням гранту. Тому що грант – це лише засіб досягнення певної цілі, реалізації певного проекту.

    Щодо пошуку цікавих та гостро-необхідних ініціатив. Якщо є такі ініціативи серед нашого громадянського суспільства, будь ласка, ми відкриті принаймні до того, щоби вислухати ці ініціативи, якщо вони викладені коректно, аргументовано, зважено і на тих майданчиках комунікаційних, які ми підтримуємо. Існує достатньо механізмів – це і експертні консультації, і фокус-групи, і інтерв’ю із лідерами ГС України, і інструменти нових медіа (наприклад, Facebook, наш сайт), і традиційні засоби комунікації (телефонна розмова, зустріч). Будь ласка, механізмів існує безліч. Головне – це зміст, контент ідей, які пропонуються.

    Донор хоче чути різну інформацію, якщо ми вже до цього повертаємося. Насамперед він хоче і зобов’язаний відповідно до законодавства та статутних цілей отримувати інформацію про використання коштів – фінансова звітність, відповідно до процедур повинен отримувати змістовний зміст по реалізації проекту, саме звіту за певними формами – змістовними, які надаються кожній організації, яка грант отримала. Але це лише одна частина інформації. Так, цього достатньо для зарахування цього змістовного звіту. Але ГО повинні розуміти, що мова проектів і звітів за цими проектами вона не однакова з мовою, з якою потрібно розмовляти та комунікувати з суспільством і мас-медіа. Це різні стилі. Абсолютно. Повідомлення може бути одне і те ж, але стилі і оформлення повинні бути кардинально іншими. Тому що зовсім інша аудиторія. Якщо грантовий менеджер МФВ звик до того, що він працює зі звітами проекту (йому там все зрозуміло: що зробили, що провели, яких цілей досягли, які нормативні акти розробили й впровадили в життя за допомогою ГО, кому надали допомогу, чиї права захистили). Але, якщо ми говоримо про комунікацію і мас-медіа, то тут потрібна медіатизація, тобто повідомлення потрібно обробити належним чином, перед тим як його подавати в мас-медіа. Тому що мас-медіа працює за іншими принципами: їм потрібні якісний контент, новина, чітко структуроване повідомлення.

    Зрештою, потрібно вчитися поводитися і перед телекамерою, і давати інтерв’ю. Це не так просто насправді. У нас, в Україні, ефективних публічних спікерів не так вже й багато. А в тих, хто є, майстерність відточена роками участі в ток-шоу на провідних телеканалах. Проте це не означає, що потрібно зупинитися в своєму розвиткові. Головне – зацікавитися в роботі з мас-медіа.

    Ми зараз проводимо різні анкетування ГО. Наприклад, під час наших регіональних презентацій МФВ, які ми проводили в 15 регіонах України, кількасот анкет заповнено (за весну цього року). Переважна більшість із них інтересу до медіа-тренінгів не виявило, на жаль. Ми запитували, яка саме допомога вашій організації потрібна: не фінансова, а принаймні організаційна. Як правило, більшість питань – де можна знайти кошти і яким чином можна краще відзвітуватися. Коли ж мова йшла про мас-медіа, то, на превеликий жаль, далеко не такий інтерес був до цього, як до попередніх пунктів анкети, а саме – фандрайзинг, фандрайзинг і ще раз фандрайзинг.

    ГУРТ: У чому Ви вбачаєте причину такої низької зацікавленості?

    – Я думаю, причина проста. Насправді, враховуючи особливості діяльності наших ГО цілком можливо, що, для прикладу, на зустрічах із працівниками фонду «Відродження» в них мислення орієнтоване в одному руслі, що ця організація надає гранти. Ця опція позначається однією з найперших. Про мас-медійний компонент просто якось не думається. Окрім того, незвичка до того, що працювати потрібно в тому числі й шляхом інформування про свою діяльність, що це також є великою частиною роботи, великою частиною будь-якого проекту. На жаль, у нашого третього сектору відсутнє те, що називається таким складним словом як «цілепокладання». Якщо організація чітко уявляє і знає, яка мета її діяльності та конкретного проекту, то питання pr-підтримки та комунікації цього проекту на якомусь з етапів повинно з’явитися. А наша специфіка – у нас є багато хороших цікавих організацій та людей, які хочуть дійсно щось зробити, щось змінити, якимось чином виявити свою громадську позицію, однак якогось чіткого спрямування та чіткої цілі немає, розуміння цього процесу як рутини громадського життя. Ми намагаємося проводити тренінги з такими організаціями, на даний момент, можливо, будемо розширюватися. Однак проводимо зустрічі з організаціями, які отримали грант. Звертаємо увагу не лише на формальних речах, а на тому, що комунікація з аудиторію проекту вкрай важлива – це не лише мас-медіа, комунікація – це робота із цільовими аудиторіями, органами влади, іншими громадськими організаціями.

    ГУРТ: Запитання від Володимира Любивого: Чи має МФВ програми, які можуть посилити піар, компетенції, просування ГО?

    – Окремих спеціальних програм інституційного розвитку в нас немає, якщо мова йде про ГО. Однак зараз наполегливо працюємо та думаємо над тим, щоби все ж якісь елементи медіа-тренінгу, медіа-освіти для НУО, тренінги з комунікаційних компетенцій впроваджувати. Але тут, звичайно, перше слово головне й вирішальне повинно бути за ГО. Бо часом, коли мова йде (навіть не про мас-медіа), наприклад, про написання проектів, то всі, ніби, за проведення тренінгу, але навіть у таких випадках далеко не завжди виникає зацікавлення саме з боку ГО. Про результати – це взагалі окрема тема. Хоча часом ці тренінги дають результат. У нас одна із головних проблем, які потребують вирішення, – це власне проблема зацікавлення самих ГО. Я можу сказати одне, якщо в якомусь місті є ініціативна група ГО, які відчувають потребу в покращенні своїх комунікаційних навичок і компетенцій, то можемо зв’язатися за допомогою Інтернету та подумати, яким чином ми можемо організувати власне те, що пан Володимир пропонує, який механізм може бути кращим. Але, якщо є конкретні потреби. Бо, якщо є конкретна потреба не лиш за нашої особистої (суб’єктивної) оцінки, а й ГО скажуть давайте це робити і ми потребуємо того й того, то ми будемо працювати.

    ГУРТ: У програми UNITER є система ваучерів, яку зголосилися підтримати декілька донорів. Тобто надавати кошти для навчання і щоб організації самі визначали в кого вони хочуть навчатися. Чи розглядає МФВ таку можливість – приєднатися до цієї системи, чи використовувати її в майбутньому?

    – Потрібно уважно вивчити. Тут ми вже більше говоримо про певний аутсорсинг. Тобто про те, що існують на ринку певні тренінгові послуги і ми отримуємо ваучер та отримуємо ці послуги. Тут потрібно думати та все зважувати.

    ГУРТ: Запитання від Віктора Куратова: Фонд “Відродження” є відомим флагманом у розвитку прозорості суспільства. Чи бажаєте Ви продовжити в цьому лідерство і впровадити практику відео документування та онлайн-показу процесу засідання Проектної ради та експертів з розгляду проектів і прийняття рішень?

    – Ви знаєте, я запропоную це моїм колегам. Ідея справді цікава. В чому тут особливість? Якщо є відео-звернення, то ми маємо публічно анонсувати, що буде засідання Програмної ради з тих чи інших питань транслюватися он-лайн. Також ми маємо анонсувати, хто братиме участь. Якщо буде відомо, хто приймає рішення, знову ж таки виникає питання тиску. Хоча ідею принаймні спробуємо розглянути. Думаю, продовжимо ми з вами нашу комунікацію. Обміняємося думками з колегами щодо того, на скільки це реально на даний момент. Усе ж таки будь-який проект є об’єктом авторських прав. Тобто, якщо він містить певні моменти ідейні та коли вони детально обговорюються на засіданні Програмної ради і це все ведеться з трансляцією на широкий загал – це не просте питання відразу з декількох позицій.

    ГУРТ: Яким чином Ви намагаєтеся розвивати тему прозорості?

    – Насамперед, проекти, які підтримані й під протокол Програмної ради підписані, та результати розгляду усіх конкурсів відразу публікуються в Інтернеті. навіть результати конкурсу субгрантів також були доступні он-лайн. На сьогоднішній день для зацікавлених людей не складно подивитися, які гранти і де надаються й підтримуються.

    Прозорість не можлива без двосторонньої участі. Якщо ми говоримо про формування стратегічних пріоритетів або про побажання щодо нашої діяльності. Для прикладу, Тарас Кушнір. У нього є ідея, яка, можливо, не повністю відповідає, але вона принаймні чітко структурована. Зрозуміло за що ця людина бореться і які ідеї пропонує. Якби були інші ідеї, які стосувалися більше пріоритетів діяльності фонду, конкретних, оголошених його програм, що можна, наприклад, покращити в діяльності тієї чи іншої програми із існуючої стратегії. До речі, програмні стратегії на нашому сайті також є. Можна їх прочитати, подивитися на що спрямована діяльність тієї чи іншої програми і написати свої пропозиції. хай навіть не розлого, а кількома словами чи тезами: з тим стратегічним пунктом я згоден, з тим ні, цей має більший ефект, цей – менший, цей спрямований більш на локальний рівень тощо. Власне обговорення стратегічних пріоритетів, яке свого часу в фонді, якщо не помиляюся, в 2009 році було організоване і пройшло в он-лайн режимі суцільної прозорості. Єдине, хотілося, щоби активність у цьому обговоренні була більшою. Ми зараз публікуємо на сайті (ще до оголошення) тексти конкурсів. До оприлюднення конкурсу, текст виставляється і, як правило, два тижні існує можливість висловлювати побажання до тексту конкурсу, тому що в нас більшість проектів не за конкурсами розподіляється. Відповідно конкурсне оголошення є базовим документом, яким керуються експерти при прийнятті рішення.

    ГУРТ: Володимир Купрій запитує: Стосовно прозорості в ухваленні рішень Є чудова практика Європейської Комісії: тим, чий проект не підтримано надсилається стандартизована форма з критеріями оцінювання і відповідними оцінками по кожному критерію. Тобто подавач проекту бачить по яким параметрам у нього були “проблеми”, тоді легше сприймається відмова і зрозуміло над чим треба працювати. Можливо, варто взяти це на озброєння? І тоді менше буде підстав сумніватися в неупередженості?

    – Ідея хороша, звичайно, щодо рецензування проекту. Єдине – проектні форми ЄК, на скільки я з цими процедурами обізнаний, вони вже є складними і далеко не кожна організація їх може подати.

    Я з паном Володимиром хочу вступити в полеміку і сказати, що об’єктивні критерії оцінювання і відповідні оцінки по кожному критерію можна поставити. Хоча, для цього, можливо, потрібно збільшити вдвічі апарат працівників МФВ, який буде займатися тим, що буде заповнювати ці всі форми. Тому що навіть розгорнуті відгуки стосовно Програмної ради також потребують часу. До того ж врахуйте, шановні колеги, що в нас є рекомендаційне рішення менеджера, остаточне рішення Програмної ради і Правління. Туди входять різні люди, різні люди ставлять різну оцінку часом, одні члени Програмних рад пропонують відхилити проект, виходячи з одних аргументів, інші – з інших підсумків. Загалом, рецензування проектів– це складне питання. Це лише збільшить кількість документообігу, та чи додасть прозорості.

    Найкращий спосіб прозорості, на мою думку, – це уважний моніторинг підтриманих проектів. Тому що, якщо ви справді серйозно займаєтеся тією чи іншою проблемою і ваш проект не підтримали, ви можете дивитися на хід підтриманих проектів, можете працювати над втіленням ідей свого власного проекту за допомогою фінансування від інших донорів, внутрішніх ресурсів чи долучитися допомогти тій організації, яка стала переможцем у конкурсі. Це дійсно болісне питання. Але у громадського сектору, на жаль, не так багато наявних ресурсів як матеріальних, так і людських, організаційних тощо. Тому конкуренція між ГО не є ефективною. Якщо для бізнесу та політики конкуренція є природним середовищем, то для третього сектору, особливо, коли дискусія ведеться у форматі підтримки / не підтримки тих чи інших проектів, надання / не надання грантів, вона не достатньо продуктивна. Більш продуктивною є дискусія щодо того, яким чином можна краще реалізувати ваші ідеї. Тому що місія наша – сприяти поширенню ідеї відкритого суспільства в Україні, а гранти, фінансування і Програмні ради – це важливий елемент нашої роботи. Я згоден, що значна частина життя пересічних ГО – це власне фандрайзинг, написання проектів, звітування за ними, але при цьому змістовний бік роботи ні в якому разі не повинен відходити в тінь. Коли відбувається професіоналізація – такий свого роду конвеєр отримання грантів – це, очевидно не той ідеал, до якого варто прагнути.

    ГУРТ: А до чого варто прагнути громадським організаціям в стратегічних орієнтирах у найближчі 5 років?

    – В Україні є декілька тисяч ГО, ті, які тільки активно діють, а зареєстровано взагалі 50 тисяч. У кожної з них свої цілі. Але, коли мова йде про сталу громадську діяльність, то до чого вато прагнути? Я висловлю суб’єктивну думку. Насамперед, до чіткого прокладання цілі своєї діяльності, до стратегічного планування, важливий елемент – професіоналізм у певній сфері. Хочу акцентувати увагу також на розвитку власної комунікаційної спроможності. Сучасні технології відкривають можливість до безпосереднього донесення своїх повідомлень до аудиторії. Фактично, самому можна бути журналістом: формувати повідомлення, вести блог, робити його мультимедійним, вести трансляції в USTREAM-і. Це ж абсолютно безкоштовно. Можливо, не кожен має камеру, але є веб-камери, які вбудовані в ноутбуки. Наголошую ще раз на комунікаційній компетентності, тому що в наш час без поширення інформації про свою діяльність ефективно діяти неможливо.

    ГУРТ: а які плани в МФВ?

    – У фонді ми також розглядаємо можливість, за допомогою якої наші менеджери будуть виходити на веб-конференції та безпосередньо спілкуватися. Бо, на жаль, на всі питання, які найбільш цікавлять нашу аудиторію (проектна діяльність, пріоритети, підтримка тих чи інших грантів, надання їх), не завжди можна чітко та конкретно відповісти. Потрібна консультація спеціалістів. Ми плануємо й надалі працювати з тим, щоби й наші менеджери могли частіше з’являтися в форматі веб-конференцій, он-лайн конференцій, чат-конференцій. У планах відкриття нового ресурсу – Мережа UA, – який буде репозиторієм інформації, яка була напрацьована третім сектором за весь час його діяльності та комунікаційним ресурсом.

    Повністю веб-конференцію можна переглянути тут: http://gurt.org.ua/news/recent/11165/

    Дякуємо за оперативну підготовку текстової версії веб-конференції з Станіславом Лячинським волонтерці Ресурсного центру ГУРТ – Євгенії Кравченко

     

    http://gurt.org.ua/articles/11188/

    Додано Віктор Гарбар @ 09:34

    Переглядів 753
    1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Оцінок поки що немає)
    Loading...

Цей матеріал не передбачає коментування.

Theme Tweaker by Unreal