Календар

Жовтень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лис    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  

Архіви


Опитування

Чи сприяє нинішня влада розвитку громадянського суспільства в Україні?

Подивитись результати

Loading ... Loading ...

Ставайте громадськими експертами!


Партнери


Створено за підтримки

Статистика відвідувань

Відвідувачів сьогодні: 23
  • 20Лип2010
    Публікація № 4 (з 10) в серії 100 днів нового керівництва МВС

    Одну з найбільш чисельних категорій нормативної бази МВС України від моменту призначення нового міністра склали накази щодо призначень осіб з числа «нової команди» на керівні посади центрального апарату та територіальних підрозділів, рішення оперативних нарад керівництва та засідань колегії МВС щодо розгляду таких призначень, а також чисельні розпорядження щодо відкомандирування низки працівників до інших областей та підрозділів.

    Аналізуючи нижче доцільність та ефективність таких масових кадрових перестановок, ми маємо констатувати, що цей пласт документів лише відобразив один з основних напрямків роботи нового уряду у перші три місяці його діяльності.

    Втім, на фоні масових кадрових переміщень персоналу ОВС з чисельними порушеннями відомчих інструкцій та національного трудового законодавства, зустрічаються практично поодинокі приклади відновлення порушених трудових прав працівників ОВС.

    Так, наказом МВС України від 31.03.10 № 99 «Про скасування окремих наказів ГУМВС України в Черкаській області» розглянуто факт зменшення розміру грошового утримання колишньому заступнику начальника УМВС – начальнику Слідчого управління полковнику міліції Т. Грошове утримання було суттєво зменшено, коли останній перебував у черговій відпустці та на лікарняному. Наказом вимагається скасувати накази, якими було зменшено розмір грошового утримання та виплатити заборгованість по заробітній платні полковнику міліції Т. згідно із законодавством.

    Новим керівництвом МВС України були виконані традиційні кроки, які демонструють готовність вдосконалити оперативно-­служ­бову діяльність за основними напрямками, про що свідчать такі документи, як:

    1.         Вказівка 183 від 25.03.10 «Про вжиття заходів щодо покращання стану розкриття та розслідування злочинів проти життя та здоров’я особи, учинених у минулі роки».

    2.         Вказівка 281 від 19.04.10 «Про недоліки в організації службової діяльності чергових частин та стан оперативного інформування в органах внутрішніх справ».

    3.         Вказівка 321 від 03.05.10 «Про організацію розкриття та розслідування злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів».

    4.         Вказівка 327 від 05.05.10 «Про недоліки в організації розкриття та розслідування злочинів економічної спрямованості та вжиття заходів щодо їх усунення».

    Окреме місце серед цих документів займає розпорядження МВС України № 291 від 23.04.10 «Про розроблення пропозицій щодо критеріїв оцінювання діяльності системи органів МВС України». Ним, до речі, передбачено «…до 25.05.10 підготувати пропозиції щодо критеріїв оцінювання діяльності системи органів МВС України». Зміст поданих міністру пропозицій, безперечно, буде досить цікавим для громадськості, оскільки надасть змогу висловити свої міркування стосовно вдосконалення критеріїв оцінки та запровадити їх у механізм підведення підсумків роботи підрозділів ОВС України.

    Як позитивний факт, слід відзначити документи, спрямовані на запобігання порушень прав людини. Такою, зокрема, є вказівка 318 від 29.04.10 «Про організацію конвоювання підсудних». У вказівці розглядається проблемні питання роботи судів, пов’язаних із несвоєчасним доставлянням підрозділами ОВС до приміщень судів осіб, які тримаються під вартою. У додатку до вказівки міститься таблиця Державної судової адміністрації щодо випадків відкладення розгляду кримінальних справ місцевими та апеляційними судами в зв’язку з нездійсненням доставки підсудних, які тримаються під вартою (в розрізі областей). В цілому по Україні таких випадків у 2009 році нараховувалося 12 896, у І кварталі 2010 року – 4 914. Не менш цікавою для подальшого моніторингу її виконання є спільна вказівка МВС України № 297 та Генеральної прокуратури № 40 від 26.04.10 «Про удосконалення порядку приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, відомчого контролю та прокурорського нагляду з цих питань».

    Реформування та запровадження позитивного досвіду також були окремою темою відомчих документів. Одним з перших з’явилося розпорядження 226 від 06.04.10 «Про підготовку заходів щодо реформування системи МВС України». Розпорядженням створювалася комплексна комісія на чолі із першим заступником міністра Попковим С.Є. та робоча група з підготовки пропозицій. З урахуванням напрацювань робочої групи передбачалося підготувати пропозиції щодо заходів реформування системи МВС України протягом 2010 року та подати їх на розгляд Міністру. Єдине, що впадає в очі та викликає здоровий сумнів, так це, що цей документ вимагає подання означених результатів вже 8 квітня, тобто через 2 дні після підписання розпорядження.

    Слід зазначити також розпорядження № 242 від 08.04.10 «Про створення робочої групи з питань дослідження проблематики у сфері боротьби із кіберзлочинністю» та розпорядження 328 від 30.04.10 «Про створення експертної комісії з виявлення, узагальнення та впровадження позитивного досвіду роботи». Останнім документом, зокрема, передбачається створення робочої групи з числа фахівців Департаменту громадської безпеки та вчених Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Результатом роботи зазначеної групи вбачається щоквартальне надання Департаменту громадської безпеки пропозицій стосовно вдосконалення діяльності, а Головному штабу – надання результатів впровадження та апробацій позитивного досвіду роботи.

    До недавнього часу, коли було опубліковано рішення міністра створити Інформаційну раду при МВС України, питання взаємодії з громадськістю можна було знайти лише в одному документі. Таким було розпорядження № 220 від 02.04.10 «Про перевірку діяльності підрозділів ДПС ДАІ». Розпорядженням передбачається створення спільних мобільних груп «…із числа працівників ДАІ та Всеукраїнської спеціальної колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю», що виглядає дивним, оскільки в системі МВС мобільні групи із залученням громадськості вже діють з 2005 року, що закріплено відповідним наказом. Але така організація, як зазначена Колегія, ніколи не залучалася до роботи мобільних груп. Чи означає це бажання міністерства поволі відійти від встановлених ним самим форм взаємодії із неурядовими організаціями?

    ДИСКУСІЙНІ ТА ПРОБЛЕМНІ ДОКУМЕНТИ

    Саме такими можна назвати щонайменше 3 документи, оскільки вони передбачають здійснення правоохоронців своїх посадових обов’язків у такий спосіб, який з великою вірогідністю буде призводити до порушень прав громадян.

    Перший з цих документів – це вказівка 292 від 23.04.10 «Про створення робочої групи з упровадження в практичну діяльність ОВС України інформаційно-пошукової системи «Розшук-Магістраль».

    У вступній частині зазначається, що інформаційно-­пошукова система «Розшук-­Магістраль» запроваджується з метою «…попередження можливих терористичних проявів на території України, насамперед на об’єктах Укрзалізниці, затримання особливо небезпечних злочинців, установлення безвісно зниклих громадян, розкриття злочинів та перевірки осіб, які знаходяться в розшуку». Хоча як можна перевірити людину, яка свідомо ховається та уникає будь-­якого контакту?

    Пунктом 2.1. передбачається до 16.04.10 підготувати проекти постанови Кабінету Міністрів України про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.97 № 252 щодо порядку обслуговування громадян залізничним транспортом та оформлення проїзних документів з унесенням до проїзних документів прізвища, ім’я та по-батькові, року народження, серії та номера наданого документа, та розпорядження Кабінету Міністрів України про запровадження в дію інформаційно-­пошукової системи «Розшук-­Магістраль».

    Одночасно передбачена підготовка листа Прем’єр-­міністру Аза-­рову М.Я. щодо надання відповідним центральним органам виконавчої влади опрацювати та погодити в найкоротший термін зазначені вище проекти постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України.

    Незважаючи на те, що остаточне рішення щодо прийняття проектів по суті залежить від результату їх розгляду Кабінетом Міністрів України, автори вказівки, мабуть, були цілком впевнені у позитивному результаті. Саме так можна розуміти зміст пункту 9, який повідомляє працівникам ОВС: «Після прийняття постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України щодо введення в дію інформаційно-пошукової системи «Розшук-­Магістраль» організувати проведення тендерних закупівель необхідного технічного оснащення та спеціальних засобів для її запровадження».

    Департаменту зв’язків із громадськістю доручається висвітлити в засобах масової інформації роз’яснення щодо необхідності оформлення проїзних документів на залізничному транспорті на підставі паспорта або іншого документу, який засвідчує особу, а також унесення до квитка прізвища, ім’я та по-батькові, року народження, серії та номера документа.

    Документом не менш проблематичним з точки зору практики його виконання є розпорядження 236 від 08.04.10 «Про вжиття додаткових заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки пасажирів на об’єктах залізничного транспорту».

    Пунктом 13 цього розпорядження надається необґрунтоване поширення владних повноважень посадових осіб ОВС України, оскільки від керівників підрозділів вимагається забезпечити «…постійний контроль за перебуванням іноземців на об’єктах обслуговування, здійснювати ретельні перевірки документів у іноземних громадян, особливу увагу приділяти наявності реєстраційних карт, виданих прикордонниками». Нагадаємо, що і постійне спостереження за особою, і перевірка її документів є процедурами специфічними, суворо індивідуалізованими та досить жорстко регламентовані законом, тому їх не можна застосовувати як масову практику чи то до громадян України, чи то до іноземців.

    Також слід звернути увагу на положення пункту 14, яким вимагається здійснювати заходи щодо «…виявлення осіб, які надають допомогу житлом, транспортом нелегальним мігрантам, злочинцям та іншим особам, які представляють оперативний інтерес для органів внутрішніх справ». Використання такого терміну, як «оперативний інтерес», має досить не прогнозовані наслідки, оскільки на сьогодні немає його юридичного визначення та нормативного закріплення. На практиці ж під цю категорію буде потрапляти необмежене коло людей, що є хибним підходом від самого початку.

    Нарешті, слід звернути увагу на те, як та чим звітуються органи внутрішніх справ. Цій темі присвячено рішення колегії МВС України № 5км/1 від 23.04.2010 «Про стан обліково-реєстраційної дисципліни в органах і підрозділах внутрішніх справ України та заходи щодо його покращання», затвердженої наказом МВС України № 152 від 27.04.2010 «Про оголошення рішення колегії МВС України».

    У рішенні відзначається, що в МВС України спеціально були створені мобільні групи для перевірки міськрайлінорганів у 9 областях (Волинська, Житомирська, Кіровоградська, Київська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Черкаська, Чернігівська,) та двох залізницях (Львівська та Південно-­Західна). За чотири доби зазначені групи виявили 380 порушень обліково-­реєстраційної дисципліни, у тому числі 17 випадків прямого приховування заяв і повідомлень про злочини від офіційної реєстрації. Методом екстраполяції можна передбачити, що в цілому на момент перевірки у 33 управліннях теоретично можна було б виявити втричі більше порушень, тобто 1140 фактів, в тому числі – 51 факт прямого приховування інформації від реєстрації.

    Про що можуть свідчити наведені цифри? З позиції міністерства викладення самого факту чисельних недоліків обліково-­реєст­раційної дисципліни використовується для демонстрації прискіпливої уваги до заяв громадян та суворості внутрішнього контролю за діями працівників ОВС. І якщо такі акції раптового контролю проводяться регулярно, то вони, беззаперечно, мають позитивний, стимулюючий ефект.

    З іншого боку, ефективність зазначених перевірок важко оцінити об’єктивно, оскільки невідомо, скільки підрозділів ОВС було перевірено в кожній області. Також невідомо, до якого періоду відносяться заяви та повідомлення громадян, стосовно яких були ви­явлені порушення – чи були це заяви, подані протягом останнього місяця, чи подані з початку року, чи подані будь-­коли, але виявлені під час раптової перевірки? Це питання є досить суттєвим, оскільки відповідно до статистики МВС за І квартал 2010 року було зареєстровано 667,6 тис. заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються. Тобто щомісяця усі підрозділи ОВС у 27 регіонах та на 6 залізницях реєстрували близько 222 533 таких заяв.

    Якщо перевірками міністерства було викрито 380 порушень протягом одного місяця, а теоретично могло б бути викрито 1140, то це складає лише 0,5% від загальної кількості зареєстрованих заяв. Цифра є досить невеликою, проте вона буде ще меншою, якщо зазначені у рішенні колегії факти порушень стосувалися заяв, поданих не останнього місяця, а скажімо, протягом перших 3-­х місяців 2010 року.

    У будь-­якому разі, ми маємо віддати належне рішучості МВС України не миритися з фактами неправильної реєстрації заяв та повідомлень громадян.

    Проте одночасно ми маємо запитати – чи дійсно зазначені пів-­відсотка відображають реальний стан неякісної реєстрації повідомлень про злочини? Якщо ні (з оглядом на те, що були перевірені не усі підрозділи у зазначених регіонах), то виникає інше питання – наскільки ефективно працювали мобільні групи, які виявили досить незначну кількість порушень?

    Ці сумніви підтверджують самі працівники міністерства, які далі у преамбулі рішення колегії зазначають: «Значного поширення набули факти нереєстрації заяв громадян про злочинні прояви або прийняття за ними незаконних рішень… Чимало фактів приховування від реєстрації повідомлень про злочинні прояви, які надходять від населення спецлінією «102», та повідомлень лікарів про кримінальні травми».

    Ми сподіваємося, що відповіді на ці запитання будуть надані через засоби масової інформації, оскільки і сама резолютивна частина Рішення покладає обов’язок на Департамент зв’язків із громадськістю «…поінформувати громадян про заходи, які вживаються органами і підрозділами внутрішніх справ для забезпечення повноти обліку і реєстрації злочинів…».


    Навіґація у серії:Попередня: Попередня публікація серії:
    Наступна: Наступна публікація серії:

    Додано Віктор Гарбар @ 19:04

    Переглядів 2 201
    1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Оцінок поки що немає)
    Loading...

Коментування вимкнено

WP_Orange_Techno
Theme Tweaker by Unreal