Календар

Квітень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лис    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30  

Архіви


Опитування

Чи сприяє нинішня влада розвитку громадянського суспільства в Україні?

Подивитись результати

Loading ... Loading ...

Ставайте громадськими експертами!


Партнери


Створено за підтримки

Статистика відвідувань

Відвідувачів сьогодні: 18
  • 20Кві2010

    Новий проект закону «Про громадські організації» – це відповідь на численні випадки перешкоджання реєстрації та нормальній роботі громадських організацій. Факти суворі: сьогоденні перешкоди прямо закладені в чинному законодавстві про об’єднання громадян.

    Нижче наведено лише частину законодавчих обмежень та прикладів дискримінації:

    –          громадські організації можуть представляти в державних органах і судах тільки інтереси власних членів (Ст.3 Закону «Про об’єднання громадян»), що нівелює значення діяльності правозахисних, екологічних та інших об’єднань для суспільно-корисних цілей;

    –          громадські організації не мають права оскаржити нормативно-правові акти, якщо вони зачіпають інтереси членів організацій, але не стосуються безпосередньо громадських організацій (стаття 171 Кодексу про адміністративне судочинство);

    –          громадська організація не має права надати екстрену допомогу, наприклад, постраждалим від стихійного лиха, поза межами території, де  зареєстрована ГО відповідно до територіального статусу;

    –          якщо громадська організація, зареєстрована в Україні, провела семінар закордоном, вона повинна протягом одного місяця перереєструватися як міжнародна та заплатити за це 250 доларів США (стаття 34 закону);

    –          для реєстрації підприємства достатньо заплатити вдесятеро менше (170 грн), ніж для реєстрації громадської організації;

    –          зареєструвати громадську організацію, яка б могла одночасно діяти, наприклад, у Києві та Київський області неможливо: обласне управління юстиції вважає, що реєструє тільки обласні організації поза Києвом, київське міське управління юстиції не має права реєструвати обласні організації, а Міністерство юстиції реєструє лише організації, що діють у більшості областей України (стаття 15 закону);

    –          журналісти зобов’язані перевіряти статутні цілі громадської організації, перше ніж згадати її назву, щоб їхні ЗМІ не оштрафували (стаття 12-1 закону);

    –          кожен з учасників, наприклад, коаліції громадських організацій, що не зареєстрована або якій відмовили в реєстрації з будь-яких причин, може бути оштрафований на суму 2210 грн. (стаття 186-5 Кодексу про адміністративні правопорушення).

    Саме тому громадяни не поспішають реєструвати громадські організації, а переважна більшість з 40 тисяч зареєстрованих в Україні ГО навіть не подає звіти про свою діяльність.

    Європейський  суд з прав людини в 2008 році оштрафував Україну на 7 600 € за обмеження свободи об’єднання з боку уряду. Це буде повторюватися, бо закон, що суперечить Конвенції про основоположні свободи і права людини, не зазнав змін.

    Понад 3  роки Український незалежний центр політичних досліджень, Мережа розвитку європейського права, Інститут місцевої демократії, Міжнародний центр некомерційного права (США) активно працюють над створенням та просуванням нового закону «Про громадські організації». Чому так довго? Цей закон не має політичних та соціальних ризиків, не вимагає додаткових коштів з державного бюджету. Парадоксально, але саме тому він не є пріоритетним ані для народних депутатів, ані для урядів, кожен з яких з 2005 року брав на себе міжнародні зобов’язання внести зміни до закону «Про об’єднання громадян». Останній законопроект, поданий урядом Тимошенко (№ 3371), більше року чекав на розгляд у Верховній Раді України, доки не був відкликаний у зв’язку з відставкою уряду.

    «Ми розуміємо стратегічну важливість цього закону. Без нього жодна громадська організація не може діяти в повній мірі ефективно», – повідомив Максим Лациба, керівник програм УНЦПД.

    Нещодавно УНЦПД провів робочий  семінар  з основних питань нового закону «Про громадські організації», на якому зібралися провідні експерти цієї галузі, як громадські, так і державні, зокрема представники Департаменту конституційного та адміністративного права Міністерства юстиції України та Управління у зв’язках із громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України. Основна задача семінару полягала в обговоренні першочергових питань, які має вирішити законопроект, на основі вимог Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європі стосовно правового статусу неурядових організацій в Європі. Всі присутні погодилися з тим, що необхідно скасувати територіальні статуси громадських організацій; надати дозвіл юридичним особам виступати засновниками ГО;  дозволити ГО займатися будь-якими видами господарської діяльності, що не заборонені законом, тощо.

    Наступний крок – підготовка тексту законопроекту групою громадських експертів із врахуванням пропозиції громадськості та його подання до Верховної Ради України через народних депутатів.

    Громадські організації мають шанс зробити особистий вклад у створення нового закону просто повідомивши експертам  про необхідні, на їх погляд, зміни до тексту або випадки гальмування їх діяльності спричинені чинним законом (інформацію надсилайте за електронною адресою anastasia@ucipr.org.ua).

    УНЦПД

    * * *

    Шановні колеги!

    Український незалежний центр політичних досліджень в рамках підготовки та просування нового Закону України «Про громадські організації» визначає  найбільш прийнятні для широкого кола громадських організацій підходи до розв’язання основних питань, що  потребують вирішення у новому законі. Перелік таких питань узагальнено на основі попередніх громадських та експертних обговорень нового закону «Про громадські організації» та з урахуванням Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно правового статусу неурядових організацій в Європі № СМ/Rec(2007)14.

    Запрошуємо Вас взяти участь у дослідженні та даті відповіді на питання анкети.

    Заповнені анкети просимо надсилати до 30 квітня 2010 року Красносільській Анастасії anastasia@ucipr.org.ua

    Будь-ласка, поставте відмітку у колонці „Відповідь” напроти того варіанту, який Ви обираєте. У графі „Ваш варіант” Ви можете описати інший варіант відповіді або дати коментар до обраної відповіді.

    Якщо Ви вважаєте, що до анкети не увійшли інші важливі питання щодо предмету дослідження, ласкаво просимо Вас висловити свої пропозиції та коментарі в довільній формі.

    ПИТАННЯ

    ВІДПОВІДЬ

    1. Як має бути визначено поняття громадської організації (далі – ГО)?

    1.

    Добровільне об’єднання осіб для здійснення і захисту прав і свобод, задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших суспільних інтересів. Громадські організації є неприбутковими

    2. Добровільне об’єднання осіб без мети одержання прибутку, крім об’єднань, діяльність яких регулюють спеціальні закони
    3. Непідприємницьке товариство для спільного здійснення прав і свобод, захисту суспільних інтересів
    4. Ваш варіант:
    2. Яка ознака, вказана в законі, дозволить відрізнити громадські організації від інших добровільних об’єднань осіб?

    1. Основною метою громадських організацій не є отримання прибутку
    2. Прибуток громадських організацій не може розподілятися між їх засновниками
    3. Громадські організації не беруть участі у виборах
    4. Ваш варіант:
    3. Як має бути сформульовано перелік прав ГО?

    1. Перелік прав громадських організацій має бути відкритим, громадські організації мають реалізовувати не передбачені законом права відповідно до своїх установчих документів
    2. Право громадських організацій брати участь в управлінні державними справами (права ГО на обов’язкові консультації, громадський контроль, громадську експертизу тощо, в т.ч. стосовно органів місцевого самоврядування) має бути згадано саме в законі у переліку прав ГО.
    3. Перелік прав не потрібен. Слід визначити, що ГО можуть реалізовувати ту ж діяльність, що і інші особи (окрім тієї, що за природою може належати лише фізичним особам), остільки, оскільки їх основною метою не є отримання прибутку
    4. Ваш варіант:
    4. Чи доцільно окремо навести перелік прав ГО, легалізованих шляхом повідомлення?
    1. Так
    2. Ні.
    3. Слід зазначити, що ГО, легалізовані шляхом повідомлення, мають ті ж права, що і інші ГО, крім тих, що можуть належати виключно юридичній особі.
    4. Ваш варіант:
    5. Якою має бути мінімальна кількість засновників ГО?

    1. Мінімальна кількість засновників має бути чітко визначена у законі і становити одну особу
    2. Мінімальна кількість засновників має бути чітко визначена у законі і становити дві та більше осіб
    3. Ваш варіант:
    6. Чи доцільно зберегти територіальні статуси ГО?

    1. Визначені чинним законом територіальні статуси мають бути збережені
    2 Будь-яка громадська організація має мати право діяти на всій території країни або  самостійно визначати територію своєї діяльності у статутах
    3. Доцільно зберегти всеукраїнський статус та визначити окрему, добровільну процедуру його підтвердження після реєстрації ГО
    4. Доцільно зберегти всеукраїнський та міжнародний статуси
    5. Слід зазначити, що вимоги до територіального статусу ГО можуть визначати інші закони України (наприклад, про фізичну культуру і спорт для національних спортивних федерацій)
    6. Інше:
    7. Яким має бути статус місцевих осередків ГО?

    1. Осередки мають мати статус відокремлених підрозділів без статусу юридичної особи
    2. Осередки мають мати статус юридичної особи
    3. Осередки мають виступати  засновниками та/або членами громадських організацій
    4. Всі питання створення місцевих осередків та їх взаємодії між собою мають регулюватися статутом організації
    5. Ваш варіант:
    8. Чи слід передбачити право юридичних осіб бути засновниками та членами ГО?

    1. Так, для будь-яких юридичних осіб
    2. Так, але лише для  неприбуткових організацій
    3. Так, але членство юридичної особи в ГО не означає автоматичного членства всіх фізичних осіб-членів даної юридичної особи в ГО
    4. Ні
    5. Ваш варіант:
    9. Чи має закон визначати процедуру прийняття рішень органами управління ГО?

    1. Закон має визначити мінімальні вимоги щодо періодичності засідань та правомочності рішень органів управління
    2. Закон має визначити порядок оскарження рішень або бездіяльності органів управління з боку членів організації
    3. Закон має встановити мінімальну виключну компетенцію вищого органу, який представляє членів
    4. Ваш варіант:
    10 Які органи мають здійснювати реєстрацію ГО?

    1. Слід визначити єдиний орган легалізації громадських організацій;
    2. Слід визначити порядок дії «єдиного вікна» для реєстрації ГО
    3. Оган юстиції за місцезнаходженням громадської організації
    4 Ваш варіант:
    11 Чи доцільно визначити у законі строки реєстрації ГО та розмір плати за реєстрацію?
    1. Доцільно
    2. Розмір плати за реєстрацію має бути єдиним для всіх ГО (крім звільнених від такої сплати законом
    3. Не доцільно
    4. Ваш варіант:
    12 Якими мають бути підстави для відмови в реєстрації ГО?
    1. Закон має визначити вичерпний перелік підстав для відмови в реєстрації
    2. Замість визначення підстав для відмови в реєстрації слід встановити, що в частині, яка суперечить законодавству, установчі документи ГО не є чинними
    3. Відмова в реєстрації можлива лише у випадку, якщо  установчі документи  суперечать безпосередньо Конституції, або якщо вони не врегульовують визначені законом необхідні питання
    4. Окрім відмови в реєстрації, слід визначити підстави для залишення заяви ГО без розгляду відповідно до закону про державну реєстрацію (або послатися на таку процедуру) для уникнення безпідставних відмов
    4. Закон має спростити порядок оскарження відмови у реєстрації
    5. Ваш варіант:
    13 Яким чином слід врегулювати реєстрацію змін до статутів ГО?
    1. Слід обмежити перелік підстав для внесення змін до статуту тільки тим, що стосується цілей та назви ГО
    2. Слід запровадити процедуру інформування органів юстиції про певні зміни (зокрема, юридичної адреси) без внесення змін до статуту
    3. Слід спростити процедуру реєстрації змін до статутів
    4. Ваш варіант:
    14 Чи слід передбачити право ГО на ведення господарської діяльності?
    1. Слід визнати право громадських організацій вести господарську діяльність для виконання статутних цілей
    2. Слід регулювати тільки види діяльності, що потребують державного дозволу (ліцензії)
    3. Не слід визнавати право ГО на ведення господарської діяльності
    4. Ваш варіант:
    15 Якими мають бути підстави для припинення діяльності ГО?

    1. Слід розширити у законі перелік підстав для позовів про ліквідацію громадської організації
    2. Слід надати іншим особам, крім органів юстиції та прокуратури, право подавати позови про ліквідацію ГО (членам організації, ДПІ, державним реєстраторам)
    3. Ваш варіант:
    16 Чи є потреба у запровадженні  реєстру ГО, які мають право на державну підтримку та/або одержують таку підтримку?
    1. Так, така потреба є. Разом із тим, критерії набуття такого права мають бути чітко визначені у законі.
    2. Ні, такої потреби немає.
    3. Ваш варіант:

    * * *

    Підсумки робочого семінару
    «Основні питання нового закону «Про громадські організації»»


    12 квітня 2010

    Київ

    На семінарі були присутні представники громадських організацій та органів державної влади:

    1. Артеменко Володимир, Інститут громадянського суспільства
    2. Вінніков Оелксандр, Мережа розвитку європейського права
    3. Борделі Наталія, Міжнародний центр некомерційного права (Вашингтон)
    4. Кагаляк Ярослава, Управління у зв’язках із громадськістю секретаріату Кабінету Міністрів України;
    5. Кравецька Ірина, Український незалежний центр політичних досліджень;
    6. Красносільська Анастасія, Український незалежний центр політичних досліджень;
    7. Олійник Валерій, ПРООН;
    8. Пакулько Світлана, Українське представництво Міжнародного центру некомерційного права;
    9. Прудко Антоніна, Пакт;
    10. Рубців Валерій, Інститут місцевої демократії;
    11. Слюсаревський Микола, незалежний експерт;
    12. Солонтай Олександр, Інститут політичної освіти;
    13. Уманська Галина, Департамент конституційного та адміністративного права Міністерства юстиції України;

    Основна задача семінару полягала у формулюванні проблеми, які потребують першочергового вирішення у новому законі «Про громадські організації» та погодити підходи до розв’язання цих проблем.  Слід зауважити, що під час обговорення не передбачалося формулювання остаточних редакцій норм закону.

    Для обговорення під час семінару було запропоновано перелік питань, які виявилися найбільш актуальними щодо нового закону «Про громадські організації» під час попередніх обговорень та відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європі стосовно правового статусу неурядових організацій в Європі.

    Експерти визначили варіанти вирішення цих питань.

    Питання 1. Визначення громадської організації та цілей її діяльності.

    Коментар: Визначення об’єднання громадян у чинному законі «Про об’єднання громадян» перешкоджає утворенню і діяльності громадських організацій (далі – ГО) з екологічними, правозахисними та іншими суспільно-корисними цілями

    Варіанти вирішення:

    – визначення в редакції урядового законопроекту «Про громадські організації»;

    – виключити із  редакції урядового законопроекту «Про громадські організації» речення „громадські організації є неприбутковими”;

    – замінити в даній редакції слово «громадяни» на «особи» (як фізичні, так і юридичні);

    – в якості основної ознаки ГО додати, що основною метою не може бути отримання прибутку (з метою розмежування комерційної та некомерційної організації).

    Питання 2. Регулювання діяльності політичних партій

    Коментар: Чинний закон містить численні положення про політичні партії. Проте Набрав чинності спеціальний закон «Про політичні партії». Це створює  колізії у застосуванні закону щодо партій.

    Варіанти вирішення:

    – Виключити норми щодо ПП із закону про ГО

    Питання 3. Перелік прав громадських організацій

    Коментар: Згідно зі ст. 91 Цивільного кодексу, всі юридичні особи мають такі саме цивільні права та обов’язки, як і фізичні особи (крім тих, що за природою можуть належати лише людині), а також мають право вести види діяльності, перелік яких визначено законом, після одержання державного дозволу (ліцензії). Це дозволяє не вносити постійні зміни до статутів

    Варіанти вирішення:

    – перелік прав має бути відкритим (додати формулювання «ГО мають право можуть мати інші права, передбачені законодавством України» або «за винятком того, що прямо заборонено законодавством»);

    – перелік прав громадських організацій має орієнтувати громадян щодо основних напрямків діяльності громадських організацій;

    – право громадських організацій брати участь в управління державними справами має бути згадано в переліку прав ГО;

    – ГО мають право реалізовувати ту ж діяльність, що і інші особи (окрім тих, що за природою можуть належати лише фізичним особам), остільки, оскільки їх основною метою не є отримання прибутку.

    Питання 4. Мінімальна кількість засновників

    Коментар: Наразі регулюється постановою КМУ № 140 від 26.02.1992 р. через затверджений зразок додатку до заяви про реєстрацію ГО; для громадських організацій з місцевим статусом або спілок громадських організацій – три особи; з усеукраїнським статусом– 28 осіб; з міжнародним статусом – 29 осіб

    Варіанти вирішення:

    – кількість засновників має бути чітко визначена законодавством;

    – визначити „два і більше”.

    Питання 5. Територіальний статус ГО та підтвердження всеукраїнського статусу

    Коментар: Поділ на місцеві та загальнонаціональні організації застосовується, як правило, у федеративних державах. Право юридичних осіб діяти на всій території України не потребує додаткових дозволів. Водночас, всеукраїнський статус згадано принаймні у 16 законах України (про творчі спілки, спортивні федерації тощо).

    Варіанти вирішення:

    – скасувати всі територіальні статуси;

    формально зберегти місцевий статус для збереження логіки нормо проектування; При цьому прямо визначити, що організації із місцевим статусом мають право діяти на всій території України відповідно до цивільного законодавства;

    – зберегти всеукраїнський статус та визначити окрему, добровільну процедуру його підтвердження після реєстрації ГО.

    Питання 6. Участь у міжнародних федераціях та інших об’єднаннях

    Коментар: В законі не розрізняється поширення власної діяльності громадської організації України на територію іншої держави і членство у міжнародній організації, що обмежує свободу об’єднання.

    Варіанти вирішення:

    – прибрати міжнародний статус;

    – чітко врегулювати шляхи поширення діяльності на територію інших держав (створення осередків тощо);

    – набуття членства у міжнародній організації не має вважатися поширенням діяльності на територію інших країн.

    Питання 7. Статус місцевих осередків ГО

    Коментар: Колізії з законом про державну реєстрацію юридичних осіб, адже осередки не мають статусу юридичної особи. Громадська організація як юридична особа не можуть бути засновником осередку (на відміну, скажімо, від філій), що уможливлює брак правового контролю за осередками

    Варіанти вирішення:

    – осередки можуть мати статус відокремлених підрозділів без статусу юридичної особи;

    – всі питання створення місцевих осередків та їх взаємодії між собою та із центром мають регулюватися статутом організації;

    Питання 8. Право юридичних осіб бути засновниками ГО

    Коментар: На відміну від майже всіх країн ЄС, право бути засновниками громадських організацій не мають інші юридичні особи, як-от благодійні організації. Замість підприємств, які є членами організацій роботодавців, що реєструються згідно з чинним законом, засновниками є їхні посадові особи-громадяни

    Варіанти вирішення:

    визнати.

    Питання 9. Право юридичних осіб бути членами ГО

    Коментар: Колективне членство порушує принцип добровільності членства в громадських організаціях для окремих осіб

    Варіанти вирішення:

    – визнати, але із застереженням, що  членство юридичної особи в ГО не означає автоматичного членства всіх фізичних осіб-членів даної юридичної особи в ГО

    Питання 10. Процедура прийняття рішення органами управління

    Коментар: Відсутність у чинному законі жодних вимог щодо періодичності, кворуму та процедури прийняття рішень органами управління громадських організацій призводить до необхідності подання додаткових документів для реєстрації змін до статуту, прийняття до відома змін складу керівних органів тощо

    Варіанти вирішення:

    мінімальні вимоги щодо періодичності зборів правління прийняття рішень мають бути визначені в законі;

    – визначити в законі мінімальні вимоги щодо норм, які має містити статут, серед яких і визначення періодичності зборів керівних органів та порядку прийняття рішень;

    – запровадити виключну мінімальну компетенцію вищого органу, який представляє членів;

    – визначити періодичність зборів – не менше одного разу на рік.

    Питання 11. Органи легалізації ГО

    Коментар: Окрім колізій між органами юстиції та органами самоврядування, громадські організації підлягають додатковій реєстрації державними реєстраторами та отримують кілька свідоцтв про реєстрацію

    Варіанти вирішення:

    – нотаріат;
    – суд;

    – органи юстиції як єдиний орган реєстрації, який забезпечує також і взаємодію із державним реєстратором);

    Питання 12. Особливості та стандарти реєстрації ГО

    Коментар: Згідно зі статтею 4 закону про державну реєстрацію юридичних осіб, особливості реєстрації має визначити безпосередньо закон про громадські організації.

    Наказ Міністерства юстиції України № 1555/5 від 31.08.2009 р. «Про затвердження стандартів надання адміністративних послуг» також не містить указаних стандартів

    Варіанти вирішення:

    –  особливості реєстрації ГО мають бути зафіксовані в законі «Про реєстрацію юридичних осіб» (в законі «Про ГО» лише посилання на ЗУ «Про реєстрацію юридичних осіб).

    Питання 13. Підстави для відмови в реєстрації ГО

    Коментар: Всупереч вимогам статей 36-37 Конституції, а також рішенням Європейського суду з прав людини, перелік підстав для відмови в реєстрації не є вичерпним, часто ґрунтується на припущеннях

    Варіанти вирішення:

    – визначити вичерпний перелік підстав;

    –  замість визначення підстав для відмови в реєстрації встановити, що в частині, яка суперечить законодавству, статут не є чинними;

    – визначити, що статут не має суперечити Конституції;

    – якщо у в статуті не вистачає певних пунктів, Мінюст залишає документу без розгляду;

    – встановити, що Мінюст можу відмовити в реєстрації лише у випадку, якщо статут суперечить безпосередньо Конституції, або якщо статут не врегульовує визначені законом необхідні питання; зазначити, що Мінюст перевіряє лише наявність необхідного визначеного законом переліку вимог до статуту, не втручаючись у решту норм; в разі, якщо статут суперечить законодавству (не Конституції), Мінюст не відмовляє в реєстрації, а  не розглядає статут до виправлення помилок.

    Питання 13. Строк реєстрації ГО

    Коментар: Згідно з законом про державну реєстрацію, реєстрація інших видів юридичних осіб здійснюється протягом трьох робочих днів. Щодо громадських організацій з усеукраїнським та міжнародним статусом порушено також гарантію рівності громадських організацій перед законом (ст. 36 Конституції). З урахуванням додаткових 10 днів на повідомлення рішення органу легалізації і додаткової реєстрації державним реєстратором, строк їх реєстрації не менше 50 днів

    Варіанти вирішення:

    –  7-10 робочих днів, має бути чітко визначено законом;

    Питання 14. Розмір реєстраційних зборів

    Коментар: Чинний закон не встановлює розмір реєстраційних зборів для окремих видів громадських організацій або граничну суму. В результаті організація, що стала членом міжнародної організації, повинна сплатити 250 доларів США за курсом НБУ та 42,5 грн., тобто понад 2000 грн. порівняно зі 170 грн. для реєстрації інших видів юридичних осіб. В разі реєстрації місцевих осередків, сума реєстраційних зборів зростає до принаймні 3200 грн.

    Варіанти вирішення:

    – прив’язати до певної кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

    – встановити, що сума єдина для всіх типів ГО, окрім реєстрації шляхом повідомлення;

    Питання 15. Реєстрація змін до статуту

    Коментар: Положення чинного закону змушує організації реєструвати такі незначні зміни, як юридична адреса, склад і порядок діяльності керівних органів

    Варіанти вирішення:

    – обмежити перелік підстав для внесення змін до статуту (тільки те, що стосується цілей та назви);

    – запровадити процедуру інформування Мін’юсту про певні зміни (зокрема, юридичної адреси) без внесення змін до статуту.

    Питання 16. Право ГО на ведення господарської діяльності

    Коментар: Адміністративна політика і судова практика тлумачать право НУО утворювати підприємства і заклади як їх обов’язок вести господарську діяльність опосередковано, тільки через такі підприємства і заклади. Це суперечить ст. 86 Цивільного кодексу і законам про оподаткування, а також частині третій статті 8 чинного закону.

    Варіанти вирішення:

    – визначити перелік видів діяльності, Які потребують окремих дозволів; решта мають бути дозволені;

    дозволити будь-які види діяльності, що не заборонені законодавством.

    Питання 17. Обов’язкові консультації із громадськими організаціями

    Коментар: Відсутність положень у законі дозволяє органам виконавчої влади і місцевого самоврядування  порушувати Рекомендацію Комітету Міністрів Ради Європи № CM/Rec(2007)14 про статус неурядових організацій щодо обов’язковості консультацій у рамках підготовки проектів актів законодавства будь-якого рівня, які впливають на статус громадських організацій, їх фінансування або сфери діяльності

    Варіанти вирішення:

    – не є предметом регулювання даного закону;

    – зазначити як право організацій серед орієнтовного переліку прав.

    Питання 18. Підстави для припинення діяльності ГО

    Коментар: Тривала бездіяльність не є підставою для подання позову про ліквідацію громадської організації. Таке право не належить ні членам, ні державним реєстраторам. Кредитори також не можуть подати позов про процедуру банкрутства чи відновлення платоспроможності громадської організації, що обмежує доступ до позик і кредитів. Адже тільки органи юстиції і прокуратури можуть подати позов про примусову ліквідацію громадської організації.

    Варіанти вирішення:

    – визначити право податкової інспекції звернутися до суду для припинення діяльності ГО в разі неподання ГО звітів протягом 3х років;

    – надати таке право Міністерству юстиції, за ініціативою власною, податкової чи державних реєстраторів.

    За результатами обговорення присутнім експертам було запропоновано визначити три питання, які в першу чергу має врегулювати новий закон про громадські організації. Експерти визначити наступні основні питання нового закону «Про громадські організації»:

    1. Всеукраїнський статус має отримуватися ГО за окремою процедурою;
    2. ГО мають бути визначені як є неприбуткові, якщо інше не визначено засновниками у статуті;
    3. Визначити, що фінансова підтримка за рахунок державних коштів має здійснюється на конкурсних засадах (крім субсидій);
    4. Спрощення порядку реєстрації ГО та внесення змін до статутів (2);
    5. Створення єдиного відкритого реєстру ГО;
    6. Скасування вимог щодо територіального статусу (3);
    7. Право вести господарську діяльність (3);
    8. Визначення вичерпного переліку підстав для відмови в реєстрації;
    9. Права ГО щодо участі у прийнятті державних рішень мають  бути передбачені серед прав ГО;
    10. Зменшити кількість підстав для внесення змін до статутів ГО.
    11. Чітке врегулювання порядку ліквідації ГО.
    12. Проблемне питання ЗУ – право іноземців бути засновниками ГО.
    13. Надати ГО право висувати депутатів до місцевих рад.
    14. Запровадити обов’язкові паралельні звіти для оцінки діяльності ОДВ та визначити їх правові наслідки.
    15. Створити багаторівневі системи постійно діючого контролю (моніторингу);
    16. Визначити процедуру прийняття рішень органами правління ГО.

    Шановні колеги!

    Український незалежний центр політичних досліджень в рамках підготовки та просування нового Закону України «Про громадські організації» визначає найбільш прийнятні для широкого кола громадських організацій підходи до розв’язання основних питань, що потребують вирішення у новому законі. Перелік таких питань узагальнено на основі попередніх громадських та експертних обговорень нового закону «Про громадські організації» та з урахуванням Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно правового статусу неурядових організацій в Європі № СМ/Rec(2007)14.

    Запрошуємо Вас взяти участь у дослідженні та даті відповіді на питання анкети.

    Заповнені анкети просимо надсилати до 30 квітня 2010 року Красносільській Анастасії anastasia@ucipr.org.ua

    Будь-ласка, поставте відмітку у колонці „Відповідь” напроти того варіанту, який Ви обираєте. У графі „Ваш варіант” Ви можете описати інший варіант відповіді або дати коментар до обраної відповіді.

    Якщо Ви вважаєте, що до анкети не увійшли інші важливі питання щодо предмету дослідження, ласкаво просимо Вас висловити свої пропозиції та коментарі в довільній формі.


    ПИТАННЯ

    ВІДПОВІДЬ

    1.

    Як має бути визначено поняття громадської організації (далі – ГО)?

    1.

    Добровільне об’єднання осіб для здійснення і захисту прав і свобод, задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших суспільних інтересів. Громадські організації є неприбутковими

    2.

    Добровільне об’єднання осіб без мети одержання прибутку, крім об’єднань, діяльність яких регулюють спеціальні закони

    3.

    Непідприємницьке товариство для спільного здійснення прав і свобод, захисту суспільних інтересів

    4.

    Ваш варіант:

    2.

    Яка ознака, вказана в законі, дозволить відрізнити громадські організації від інших добровільних об’єднань осіб?

    1.

    Основною метою громадських організацій не є отримання прибутку

    2.

    Прибуток громадських організацій не може розподілятися між їх засновниками

    3.

    Громадські організації не беруть участі у виборах

    4.

    Ваш варіант:

    3.

    Як має бути сформульовано перелік прав ГО?

    1.

    Перелік прав громадських організацій має бути відкритим, громадські організації мають реалізовувати не передбачені законом права відповідно до своїх установчих документів

    2.

    Право громадських організацій брати участь в управлінні державними справами (права ГО на обов’язкові консультації, громадський контроль, громадську експертизу тощо, в т.ч. стосовно органів місцевого самоврядування) має бути згадано саме в законі у переліку прав ГО.

    3.

    Перелік прав не потрібен. Слід визначити, що ГО можуть реалізовувати ту ж діяльність, що і інші особи (окрім тієї, що за природою може належати лише фізичним особам), остільки, оскільки їх основною метою не є отримання прибутку

    4.

    Ваш варіант:

    4.

    Чи доцільно окремо навести перелік прав ГО, легалізованих шляхом повідомлення?

    1.

    Так

    2.

    Ні.

    3.

    Слід зазначити, що ГО, легалізовані шляхом повідомлення, мають ті ж права, що і інші ГО, крім тих, що можуть належати виключно юридичній особі.

    4.

    Ваш варіант:

    5.

    Якою має бути мінімальна кількість засновників ГО?

    1.

    Мінімальна кількість засновників має бути чітко визначена у законі і становити одну особу

    2.

    Мінімальна кількість засновників має бути чітко визначена у законі і становити дві та більше осіб

    3.

    Ваш варіант:

    6.

    Чи доцільно зберегти територіальні статуси ГО?

    1.

    Визначені чинним законом територіальні статуси мають бути збережені

    2

    Будь-яка громадська організація має мати право діяти на всій території країни або самостійно визначати територію своєї діяльності у статутах

    3.

    Доцільно зберегти всеукраїнський статус та визначити окрему, добровільну процедуру його підтвердження після реєстрації ГО

    4.

    Доцільно зберегти всеукраїнський та міжнародний статуси

    5.

    Слід зазначити, що вимоги до територіального статусу ГО можуть визначати інші закони України (наприклад, про фізичну культуру і спорт для національних спортивних федерацій)

    6.

    Інше:

    7.

    Яким має бути статус місцевих осередків ГО?

    1.

    Осередки мають мати статус відокремлених підрозділів без статусу юридичної особи

    2.

    Осередки мають мати статус юридичної особи

    3.

    Осередки мають виступати засновниками та/або членами громадських організацій

    4.

    Всі питання створення місцевих осередків та їх взаємодії між собою мають регулюватися статутом організації

    5.

    Ваш варіант:

    8.

    Чи слід передбачити право юридичних осіб бути засновниками та членами ГО?

    1.

    Так, для будь-яких юридичних осіб

    2.

    Так, але лише для неприбуткових організацій

    3.

    Так, але членство юридичної особи в ГО не означає автоматичного членства всіх фізичних осіб-членів даної юридичної особи в ГО

    4.

    Ні

    5.

    Ваш варіант:

    9.

    Чи має закон визначати процедуру прийняття рішень органами управління ГО?

    1.

    Закон має визначити мінімальні вимоги щодо періодичності засідань та правомочності рішень органів управління

    2.

    Закон має визначити порядок оскарження рішень або бездіяльності органів управління з боку членів організації

    3.

    Закон має встановити мінімальну виключну компетенцію вищого органу, який представляє членів

    4.

    Ваш варіант:

    10

    Які органи мають здійснювати реєстрацію ГО?

    1.

    Слід визначити єдиний орган легалізації громадських організацій;

    2.

    Слід визначити порядок дії «єдиного вікна» для реєстрації ГО

    3.

    Оган юстиції за місцезнаходженням громадської організації

    4

    Ваш варіант:

    11

    Чи доцільно визначити у законі строки реєстрації ГО та розмір плати за реєстрацію?

    1.

    Доцільно

    2.

    Розмір плати за реєстрацію має бути єдиним для всіх ГО (крім звільнених від такої сплати законом

    3.

    Не доцільно

    4.

    Ваш варіант:

    12

    Якими мають бути підстави для відмови в реєстрації ГО?

    1.

    Закон має визначити вичерпний перелік підстав для відмови в реєстрації

    2.

    Замість визначення підстав для відмови в реєстрації слід встановити, що в частині, яка суперечить законодавству, установчі документи ГО не є чинними

    3.

    Відмова в реєстрації можлива лише у випадку, якщо установчі документи суперечать безпосередньо Конституції, або якщо вони не врегульовують визначені законом необхідні питання

    4.

    Окрім відмови в реєстрації, слід визначити підстави для залишення заяви ГО без розгляду відповідно до закону про державну реєстрацію (або послатися на таку процедуру) для уникнення безпідставних відмов

    4.

    Закон має спростити порядок оскарження відмови у реєстрації

    5.

    Ваш варіант:

    13

    Яким чином слід врегулювати реєстрацію змін до статутів ГО?

    1.

    Слід обмежити перелік підстав для внесення змін до статуту тільки тим, що стосується цілей та назви ГО

    2.

    Слід запровадити процедуру інформування органів юстиції про певні зміни (зокрема, юридичної адреси) без внесення змін до статуту

    3.

    Слід спростити процедуру реєстрації змін до статутів

    4.

    Ваш варіант:

    14

    Чи слід передбачити право ГО на ведення господарської діяльності?

    1.

    Слід визнати право громадських організацій вести господарську діяльність для виконання статутних цілей

    2.

    Слід регулювати тільки види діяльності, що потребують державного дозволу (ліцензії)

    3.

    Не слід визнавати право ГО на ведення господарської діяльності

    4.

    Ваш варіант:

    15

    Якими мають бути підстави для припинення діяльності ГО?

    1.

    Слід розширити у законі перелік підстав для позовів про ліквідацію громадської організації

    2.

    Слід надати іншим особам, крім органів юстиції та прокуратури, право подавати позови про ліквідацію ГО (членам організації, ДПІ, державним реєстраторам)

    3.

    Ваш варіант:

    16

    Чи є потреба у запровадженні реєстру ГО, які мають право на державну підтримку та/або одержують таку підтримку?

    1.

    Так, така потреба є. Разом із тим, критерії набуття такого права мають бути чітко визначені у законі.

    2.

    Ні, такої потреби немає.

    3.

    Ваш варіант:

    Додано Віктор Гарбар @ 20:33

    Переглядів 1 455
    1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Оцінок поки що немає)
    Loading...

Цей матеріал не передбачає коментування.

Theme Tweaker by Unreal